Шкільна бібліотека

Бібліотечні уроки

1 клас

Тема: Мандруємо книжковим містом

            Мета: Ознайомити дітей зі шкільною бібліотекою, правилами користування бібліотечними книгами. Виховувати почуття поваги і шанобливого ставлення до книги.

Обладнання: Книжкові виставки, плакат «Права і обов’язки читачів»

Хід уроку

І. Організація учнів.

ІІ. Вступ до уроку.

Вступне слово бібліотекаря:

 Сьогодні ви вперше завітали до шкільної бібліотеки. Що ж означає слово «бібліотека»? Подумайте , яке слово вам нагадує «бібліотека»? Так, Біблія. Всі ми знаємо найвідомішу книгу «Біблія». Біблія означає - книга. А бібліотека – це приміщення, де зберігаються книги. Бібліотека дуже схоже на невеличке затишне місто. І я вас запрошую в подорож чарівними вуличками нашого книжкового містечка.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

 А тема нашого сьогоднішнього уроку: «Про книгу і бібліотеку».

ІV. Вивчення нового матеріалу.

В нашому містечку, як ви бачите, вузенькі вулички з високими будинками. Порахуйте, будь ласка, скільки поверхів вони мають? Так, шість. Це книжкові стелажі. На кожному з них по шість поличок. На цих стелажах розмістились книги українських письменників. Назвіть, кого з українських письменників ви знаєте? Ось тут розташувались книги, написані М.Вовчком, М.Коцюбинським, Л.Українкою, Т.Шевченком. На цих стелажах чекають на своїх читачів книги, написані російськими письменниками, далі письменниками інших країн.

Завітаємо в гості до одного з будинків. Бачите, як гарно оформлено цього стелажа. Мабуть, в цьому будинку свято. Прочитайте, що написано на стелажі? (Діти читають: «Діти наші квіти») Це - книжкова виставка для дітей. Бачите, книжки тут яскраві, в них багато ілюстрацій, здається ніби кожна книжечка посміхається і говорить: «Прочитай мене, будь ласка, я дуже багато цікавого тобі розповім». На кожній поличці зібрані книги на одну тему. Прочитайте їх назви, (діти по черзі читають рубрики виставки).

З назви «Куточок символіки» ми можемо дізнатися, що на цій поличці зібрані книги, в яких йдеться про гімн, прапор, герб - символи нашої держави. А як ви думаєте, про що розповідається в книгах цієї полички з назвою «Перлини народної мудрості»? (діти відповідають) (Фізкультхвилинка)

Подивіться уважно на верхній лівий кутик обкладинки книжки. Ви бачите декілька цифр і літер. Це адреса книжки. І кожна книжечка стоїть строго на своєму місці згідно цієї адреси, чекає на свого читача. Як ви після школи кожного дня приходите додому, так і книжка, коли її прочитають, за допомогою бібліотекаря знову вертається, згідно адреси на те саме місце, звідки її брали. Отже в бібліотеці книжки не можна переставляти, бо вони тоді заблукають. Запам’ятайте, це одне з головних правил бібліотеки: не переставляти книги на полицях.

Ось ми підійшли до стелажів, де мешкають книги для найменших. Це найкрасивіші, найгарніші книжки. Як дбайлива матуся вдягає дочку чи синочка в найкращу сукню чи костюм, зав’язує бантики, чистить черевички, так і письменники і художники, створюючи книжки для вас, малята, вклали багато праці, творчості, любові. Чи подобаються вам ці книжки? Які книжки є у вас дома? Де вони зберігаються?

А тепер ви отримаєте бібліотечні книги на свій формуляр і через тиждень обов’язково їх повернете назад до бібліотеки.

(Записують і повертають книги на абонементі).

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Давайте нагадаємо правила користування бібліотечними книгами. Щоб правила не забувались у нас в бібліотеці є плакат «Права і обов’язки читачів» (Діти по черзі читають пункти плакату). Обіцяєте виконувати ці правила.

VІ.    Підсумок уроку.

Ось і завершилась наша мандрівка чарівним книжковим містом. Ви побачили, як багато книг в бібліотеці, дізнались, що книжки стоять на поличках стелажів, роздивились книжкові виставки, нагадали бібліотечні правила, отримали книжки. Що ж вам сподобалось в нашій мандрівці? До нової зустрічі!

2 клас

Тема: Як створюється книга.

Мета: ознайомити учнів з основними елементами книги,  видами і способами  оправи книги.

Обладнання: плакати   з   прислів’ями   про   книгу, виставка   книг, таблички з назвами структурних  частин книжки .

Хід уроку.

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

                                  з назвами структурних  частин книжки.

  Розповідь бібліотекаря.

            Кожна книга, що потрапляє до ваших рук має свій “верхній одяг”. Сьогодні на уроці ми познайомимося з основними елементами книги, що і складають книжковий “одяг”. Отже давайте візьмемо книгу і уважно її розглянемо.(Використовуються різні книги) Це може бути паперова обложка або картонна палітурка на яку часто одягають суперобложку. Іноді робиться цупка паперова обложка без назви і прізвища автора, а всі дані про книжку друкуються на суперобложці.

         Як правило, книги великого об’єму  мають тверду картонну палітурку (мал.1), обклеєну із зовні папером або тканиною. Якщо подивитися на книгу з низу, то можна побачити із під спинки барвисту чи одноколірну стрічку  - каптал.

Він використовується для того, щоб прикрасити книгу і приховати загин тканини спинки та тонку картонну смужку – відстав, яка використовується для того, щоб спинка була твердою. Каптал наклеюється зі сторони верхнього і нижнього обрізів книги.

         В книгах, виданих на хорошому папері і в красивій палітурці , іноді є стрічка-закладка, яка називається лясе.

            Оглянувши книжку із зовні, перейдемо  до її внутрішньої частини. Відкривши палітурку, ми побачимо подвійний лист паперу, ліва сторона якого приклеєна до внутрішньої сторони палітурки, а права – вузенькою смужкою до першої сторінки книги. Такий же лист є і в кінці книги, але ліва сторона приклеєна до останньої сторінки книги, а права – до палітурки. Цей подвійний лист називається  форзац. Він служить для з’єднання палітурки з книжковим блоком. Деякі форзаци роблять з малюнками, тема яких відповідає змісту книги.

            Декілька раз слово палітурка згадувалося як  єдине ціле, але палітурка складається із окремих частин. На малюнку ви бачите її в розгорнутому вигляді.(мал.33)  Дві картонні сторонки палітурної кришки з’єднує спинка .

Робиться спинка із спеціальної палітурної тканини.

            Формат картонних сторонок береться дещо більший, ніж формат книжкового блоку. Це робиться для того, щоб виступи сторонок  -  канти  - захищали книгу від механічних пошкоджень.

            Всі книги складаються із листків, складених в зошити. Такі зошити  у кількості 4-6 штук  складають   книжковий блок.

            Є два швейні способи закріплювати книги і брошури. Це прошив  в тачку і в накидку. (мал.3 і 4)

            Кожний зошит книги має свій порядковий номер, позначений дрібним шрифтом в лівому нижньому куті першого листка . Ця нумерація називається  сигнатура, наявність якої допомагає правильно підібрати зошити при оправі.

            Перша сторінка книги називається  титульний лист і містить основні дані про книгу: прізвище та ініціали автора, назву книги, назву видавництва, рік видання.

            Остання сторінка , або зворот  титульного листа містить всі вихідні дані повністю.

VІ. Підсумок уроку.

3 клас

Тема: Історія створення книги.

 Мета: Дати відомості про книгу – історичну пам’ятку людства, історію її виникнення та розвиток книгодрукування в Україні. Популяризувати книгу – носія інформації. Виховувати повагу до історії народу, його внеску в розвиток української культури.

 Обладнання: виставка: «книга – наш друг на все життя», ілюстрації до книг.

 Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Що ж таке книга? Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ми розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які читали нам мами. Щодня ми маємо справу з книгою в школі та вдома. Про все ми дізнаємося з книг. За допомогою них ми можемо зазирнути у майбутнє, дізнатися, як жили у сиву давнину, якими були древні цивілізації.

Якою ж була перша книга? Чи було її надруковано, чи написано від руки, з чого її було зроблено? Ось про це і піде мова на сьогоднішньому уроці. На якому ми розглянемо такі питання:

1. «книги – плитки»
2. «книги – стрічки»
3. «книга з воску»
4. «книга зі шкіри»
5. «берестяна книга»
6. «книга з паперу»
7. Першодрукар Іван Федоров

Такі книги були знайдені в давньоассирійському місті Ніневії. Писець креслив свої знаки на м’якій глиняній плитці тригранною загостреною паличкою . після цього плитку обпалював гончар. Плитки нумерували, як сторінки, і на кожній проставляли назву.

1. Чому книга у Єгиптян мала вигляд стрічки? Тому, що папірус при згинанні ламався, а стрічку можна було скласти в трубку. Вони були у вигляді стрічки кроків зі сто довжиною. Рядки писалися не у довжину стрічки, а у багато стовпчиків. Таку книгу не можна було сховати в кишеню. Її носили в ящичках.
2. Воскові книжечки були винайдені ще в часи древніх римлян. Вони мали такий вигляд: декілька табличок – довідок, охайно витесаних всередині, скріплялися шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутках дощечки. Квадратну виїмку кожної дощечки наповнювали воском. Писали на ній стальною паличкою – стилом. У кожного школяра того часу була підвішена до пояса така табличка.
3. У книг із воску і папірусу з’явився суперник – пергамент. Його можна було різати , згинати, зшивати в книги. Окремі аркуші зшивалися і в такому вигляді вони уже виглядали книгою. Були дуже важкими. Їх приковували залізними ланцюгами до стовпів ,щоб ніхто не міг украсти.
4. Берестяні книги виникли у нас на Русі в ХІ столітті. Для їх виготовлення брали берест, кип’ятили його, зшкрібали внутрішній шар кори, а потім обрізали по краях, надаючи правильної форми. Пройшовши таку обробку , берест ставав еластичним і м’яким.
5. Паперові фабрики «паперові млини», виникли у Європі у ХІІІ столітті. Вони були не популярними, на них писали лише те, що мало зберігатися недовго. Продовжували писати на пергаменті. Але з розвитком шкіл, університетів, необхідні були книги , і в великій кількості. Тому папір починає витісняти пергамент.
6. Датою народження друкарського верстату був 1440 рік. Особлива роль у становленні друкарської справи належить Івану Федорову. Він друкував книги у Московській державі, у власній типографії у Львові, в друкарні князя Костянтина Острозького в Острозі. Виданий ним у Львові «Буквар» - перший у Європі друкований підручник.

 ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

  1. Чим відрізняються книги з воску та книги із стрічки?

  2. Яка книга важча берестяна чи із шкіри?

  3. Хто такий Іван Федоров?

Вікторина

1. Хто першим винайшов матеріал, що нагадував сучасний папір?
2. З чого виробляли пергамент.
3. Звідки прийшов до нас папір?
4. Хто започаткував книгодрукування?

V. Підсумок уроку.

Минуло багато часу, поки з’явилися друковані книжки.

Тепер книжка всюди поруч з нами. Вона – наш друг і порадник. Шануйте її, друзі, любіть і бережіть, бо в неї вкладено велику працю багатьох людей.

4 клас

Тема: Чарівники у книголюбії

Мета: Ознайомити школярів з правилами користування книжкою.

Обладнання: Виготовлення обгорток, закладок, кутиків.

Хід уроку.

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар: Книжки – як люди: народжуються, живуть, старіють і навіть помирають. Для хворих людей є поліклініки, лікарні, санаторії. Для хворих книг також є спеціальні лікарні. Тільки називаються вони по іншому : палітурними і реставраційними майстернями. А в нас , у шкільній бібліотеці, працює “Книжкова лікарня “. В ній ми лікуємо хворі книги.

Однак усі лікарі знають : будь-яку хворобу легшу попередити, ніж лікувати. І радять берегти здоров’я. Зокрема, позбутися поганих звичок.

Давайте і ми насамперед запам’ятаємо, що з книжками не можна робити :

1. Не можна перегинати книжку .
2. Не можна загинати сторінки.
3. Не можна закладати в книжки олівці.
4. Не можна брати книжки брудними руками.
5. Не можна читати книжку під час їжі.
6. Не можна читати книжку на сонці.

Книжки бояться і бруду, і вологи, і сонячних променів - від цього псується папір. Ще книжки бояться пилу і комах точильників.

Найбільше книги люблять чистоту і дбайливе ставлення.

Класти книги потрібно тільки на чисті столи і парти.

Перегортаючи прочитану сторінку, викайте тримати її за верхній край. І ніколи-ніколи не слиньте пальців.

Чим акуратніше поводитися з книгою, тим вона довше служитиме. Це зрозуміло. Але і при найакуратнішому поводженні з книжками обкладинки їхні поступово брудняться. Щоб обкладинки не бруднилися треба зробити обгортки, кутики. А щоб не бруднилися і не загиналися сторінки потрібно зробити закладки.

На кожній обгортці повинна бути написана назва книжки, вказаний автор, і якщо це підручник, то клас.

Якщо обгортка паперова, то бажано її обтягти поліетиленовою плівкою.

Виконуючи всі ці правила і вимоги ви матимете завжди чисті, охайні книги.

А зараз ми з вами подивимося як правильно виготовляти кутики, робити закладки і обгортати книги.

ІІІ. Підсумок уроку.

Практична робота. Виготовлення кутиків, обгорток, закладинок.

ІV.Домашнє завдання.

Виговити кутики і закладинки для своїх підучників.

5 клас

Тема:  Періодичні видання. Принцип організації матеріалу і змісту.

Мета: ознайомлення дітей з періодичними виданнями; виховання у дітей бережного ставлення до періодики; всебічний розвиток дитячого кругозору.

Обладнання: виставки літератури „Все про все”, „У гості до журналів”; плакати „Як читати газети і журнали”, „Читаємо разом з батьками”, „Як випускають газету в друкарні”; текст вікторини.       

Хід уроку.

Девіз-епіграф.

                        Читай газети і журнали!

                        І подолай усі тенета.

                        Дізнаєшся про всесвіт гарний,

                        Труди твої не будуть марні.          

І. Організаційний момент. 

            Загадка.

                        Крила птаха не з пір’їн,

                        А з паперу і з новин.

                        Він щодня на диво-крилах

                        Їх розносить по квартирах.

                                               „За одну лише хвилину

                                                 розповім вам всі новини,

                                                 щиру правду розкажу”.

                                                                                  (Газета).

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

            Бібліотекар. Дорогі діти! Кожен день, в будь-яку погоду, в усі будинки приходять свіжі газети і журнали. З них ми дізнаємося про новини та події, які відбуваються поряд, а також в різних країнах. Де знайшли залізну руду, де побудували завод, які зробили відкриття, яких рекордів досягли спортсмени. Разом з газетами та журналами до нас в будинок приходять незвичайні люди: поети, композитори, вчені, винахідники, мандрівники, політичні діячі та ін. Звідкіля газета так швидко взнає новини? Скажіть, будь-ласка.

(Діти відповідають).

               Так, дійсно, в усіх куточках світу, у газети є свої кореспонденти, які уважно слідкують  за життям і про саме цікаве негайно повідомляють газети. По радіо, телефону, телеграфу приходять до редакції новини. А наступного дня ці новини з’являються в газеті. Газети та журнали друкують великим тиражем на спеціальних машинах в друкарнях. Тому одночасно свіжі номери періодики читають мільйони людей. Багато людей беруть участь у виданні газет та журналів – кореспонденти, редактори, художники, друкарі та інші люди, які працюють на друкарських та складальних машинах. А ще ті, хто виробляє газетний папір, друкарську фарбу, друкарські машини... А готову продукцію розвозять в усі кінці світу машини, потяги, літаки, пароплави. Коли ви тримаєте у руках свіжий номер газети, одночасно з вами такий же номер читають тисячі людей. Це тому, що газети друкують величезними накладами, у багатьох примірниках.

              Бесіда.

            1. Скажіть, як ви думаєте, чому газети і журнали називають          періодичними виданнями?

            2. А чи знаєте ви, що означає слово „газета”?

            3. Коли з’явилися перші газети?

            4. Які ви знаєте дитячі газети і журнали?

              Розповідь   дітей.

            Учень 1. Перша газета з’явилась у Римі у І ст. до Р.Х., але мало чим нагадувала сучасну. Тогочасна римська держава вела переможні війни проти своїх сусідів. У Римі видавалися закони, обов’язкові для всіх громадян, - про податки, підготовку до військових походів, уведення нового календаря тощо. Але як зробити, аби про ці закони відразу дізнавалися усі римляни? Як повідомити, щоб не затримуючи, вносили до казни гроші та коштовності?

            Учень ІІ. Вихід знайшов визначний діяч давньоримської держави Юлій Цезар. Він наказав поставити у центрі міста великі гіпсові плити, на яких записували розпорядження римських властителів, повідомляли про події, що відбувались у місті. Плити виставляли протягом тривалого часу, до початку ІV ст.

            Учень. А своє ім’я газеті подарувала дрібна венеціанська монета „гадзетта”.

            Колись за таку „газету” можна було добре поснідати, придбати дешевий одяг. Коли у Венеції з’явилися невеличкі дрібно списані сторінки з повідомленнями про різні країни, державних діячів, політику та торгівлю, за них теж платили одну гадзетту. Так народився термін „газета” – друкарське видання.

            Учень 4. Перша російська друкована газета „Ведомости” видавалась за Петра І з 1702 р. У газеті було від 2 до 22 сторінок, і всі вони містили повідомлення про військові баталії, виливання гармат, розвиток науки.

            Учень 5. Не шовкова сукня, а шовкова газета прославила перукарське місто Пуерто – Макдональдо 1915 року. Редакція газети „Орієнте” почала друкувати своє видання на шовку. Газетярі змушені були вдатися до такого дивацтва, оскільки в місті не було паперу.

            Учень 6. У сучасному Парижі виходить багато курйозних газет, серед яких особливою популярністю користується газета „Ласунка”. Вона друкується на еластичному вафельному листку. Прочитавши газету, її можна з’їсти, запивши чаєм.

            Учень 7. В Україні перша газета з’явилася у Львові 1749 року. Вона мала назву „Львовский курьер”.

            Тепер у всіх країнах світу виходить понад 30 тис. назв газет.

            Учень 1. Слово „журнал” у перекладі з французької мови означає „щоденник”. Журнал – це також періодичне видання.

            Учень 2. Тодішні журнали вміщували повідомлення про різні події і мало чим відрізнялися від газет. Але, читачів дивували повідомлення, що йшли одне за другим. Наприклад: над Португалією випав вогняний дощ, у південних морях відкрито нові острови, у присутності короля відбулася прем’єра п’єси Ж.Б.Мольєра. Читачі чекали пояснень. Такі роз’яснення вміщували у журналах. З’явились політичні, наукові та літературні журнали.

            Учень 3. Перші журнали в Україні з’явилися на початку ХІХ ст. Вони видавалися у Харкові. Серед них сатиричний журнал „Харківський Демократ” (1816), літературно-художній журнал „Український вісник” (1816-1819), „Український журнал” (1824-1825). За виглядом журнал нагадує книгу.

            Бібліотекар. Зараз видається багато дитячих та молодіжних журналів. Журнал для дітей та юнацтва засновано українським державним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді.

            Бібліотекар. Спробуємо перегорнути сторінку, яка розповіла про історію виникнення газет та журналів. І зупинимось на іншій – познайомимось із українськими журналами і газетами для дітей.

            Учень. Я виписала „Зірку”.

                            Газета знає все:

                            Як жити і як вчитись

                            Розкаже вам про це.

            Газета „Зірка” побачила світ ще в 1925  році і досі вона є однією із найулюбленіших газет українських дітей.

            Учень 2. Газета „Перченя” – найвеселіша газета, з нею до нас приходить гарний настрій, позитивні емоції. Тому і люблять її діти.

                                   Газета „Перченя” –

                                   Це друг для всіх.

                                   Газета „Перченя” –

            Учень 4. Перший номер цього журналу побачив світ у січні 1928 року. Тут є рубрики:

                        „Цікавинки про все на світі”,

                        „Барвінкова аптека”,

                        „Історія відкриттів”,

                        „Усе починалося з колеса”  тощо.

            „Барвінок” – найкращий журнал у світі!

            „Барвінок” подобається всім українським дітям!

            Учень 5. Журнал „Друг” – це журнал для тих, хто полюбляє котів. Видається він у Москві.

            Учень 6. Для тих, хто цікавиться технікою, виходять такі журнали: „Техніка молоді” – видається з 1933 р., „Світ науки”, „Моделіст – конструктор”.

            Учень 7. Для тих, хто хоче працювати з комп’ютером – журнал „Домашній ПК”.

            Учень 1.                    Росте, росте „Соняшник”

                                               На радість малятам,

                                               Виглядають з-під пелюсток

                                               Чорні оченята.

                                                                       Журнал із сонячним ім’ям –

                                                                       Кольорове свято.

                                                                       Недаремно його люблять

                                                                       Хлопці і дівчата.

            Учень 2.                    Я отримую „12”

                                               З кожного предмета,

                                               Бо дружу я із „Дзвіночком”,

                                               Скажу по секрету.

                                                                       В ньому все, що треба,

                                                                       Беру для навчання –

                                                                       І казки, і вірші,

                                                                       І оповідання.

            Учень 3.                    Журнал наш „Клас” –

                                               Ну просто класний!

                                               Він відкриває світ прекрасний!

                                               Хто „Клас” читає,

                                               Той про все на світі знає.

            ІV. Закріплення  вивченого матеріалу.

            Бібліотекар. Дуже цікаві видання.

                        Ми з вами озна         йомилися з періодичними виданнями для дітей середнього шкільного віку. І для закріплення матеріалу невелика вікторина:

            1. Що таке періодичні видання?

            2. Що ми називаємо „рубрикою”?

            3. Які дитячі газети ви знаєте?

            4. Що означає слово „газета”?

            5. Що означає слово „журнал”?

            6. Які дитячі журнали ви знаєте? Виписуєте?    

            V. Домашнє завдання.

            1. В бібліотеці взяти журнали, які ми сьогодні не згадували                       („Пізнайко”, „Однокласник”, „Натураліст”, „Веселі уроки”,          „Весела перерва”, газета „Новачок”) і на наступний урок                    розповісти про цікаві рубрики.

            2. Із тлумачного словника виписати значення слів „Газета”,                 „Журнал”.

            VІ. Підсумок уроку.

            Бібліотекар. Швидко збіг час і завершилась наша зустріч. Сподіваюсь, що вона для вас була приємною і корисною. Читайте! Хай не буде у вашому житті жодного дня, щоб ви не прочитали хоча б однієї сторінки книги, газети чи журналу!

6 клас

Тема: Довідковий апарат бібліотеки

Мета: Розкрити поняття про довідковий апарат бібліотеки (каталоги, словники, довідники, енциклопедії).Закріпити знання учнів, набуті у попередніх класах; продовжувати виховувати дбайливе ставлення до книги.

Обладнання: Книжкова виставка плакат “ДБА бібліотеки”

Форма проведення:  Бібліографічний калейдоскоп

Бібліотекар.   Читаючи книги,  газети, журнали, ми зустрічаємо багато нових незрозумілих слів. На жаль, людина не можу зберегти у пам’яті все: події минулого і теперішнього, дати, факти, імена. І коли потрібна якась довідка чи відповідь на запитання, на допомогу приходять довідники і словники.      Ось перед вами виставка книг. Ці книги – всезнайки,  у них є багато потрібного і нічого зайвого. А зараз ми поглянемо в бібліографічній калейдоскоп і визначимо рівень  ваших знань.

 Гра відбуватиметься у три тури. Беруть участь дві команди.

(Представлення команд – назва, девіз).

Бібліотекар.Оцінюватиме відповіді команд компетентне журі (представлення).

Гра розпочинається. Тема першого туру – “Бібліотека”.

Без книги життя неможливе. Значить, неможливе і без бібліотеки. Кожна команда повинна відповісти на 7 запитань. Правильна відповідь – 1 бал.

  Запитання для першої команди:

1. У якій країні вперше з’явилося слово “бібліотека”? (У Греції).
2. Як називається бібліотека, фонд якої складається з книг з різних галузей знань? (Універсальна).
3. Як називається картка установленого зразка, яка використовується для індивідуального обліку читачів і видачі літератури? (Формуляр)
4. Яку місцеву пресу ви знаєте?
5. Перший підручник для навчання грамоти (Буквар)
6. Список джерел у кінці твору (Бібліографія)
7. Хто і коли заснував першу бібліотеку на Русі?(Ярослав Мудрий, 907р.)

Запитання для другої команди

1. Що означає слово “бібліотека” в перекладі з грецької? (“Бібліо” – книга, “тека” – сховище).
2. Термін “Бібліотека” на русі не використовувався. Як називали бібліотеку? (Книжкова палата, книгосховище, книжкова скарбниця).
3. На чому розташовані книжки в бібліотеці? (На стелажах).
4. Як називають людину, яка працює в бібліотек? (Бібліотекар)
5. Що таке “абонемент”? (Відділ бібліотеки, де книги видають додому).
6. Як називається людина, що користується послугами бібліотеки? (Користувач)
7. Найзнаменитіша бібліотека древності (ІІІ ст. до н.е.) (Олександрівська).

(журі підбиває підсумки першого туру)

Бібліотекар.  У другому турі ми згадаємо все про довідково – бібліографічний апарат бібліотеки (ДБА). Бібліотека тільки тоді працює повноцінно, коли є ДБА. Довідковий апарат допомагає дізнатися, чи є потрібна книга, правильно  і швидко підібрати літера